Учнівське самоврядування – основа набуття сучасними школярами початкових навичок колективної управлінської діяльності незалежно від віку, оволодіння правилами колективного спілкування, культурою взаємин, засвоєння технології вироблення ухвалення і виконання рішень.

 Активна участь у діяльності учнівського самоврядування (УС) можлива тільки тоді, коли школяр усвідомлює її суспільну значимість, правильно оцінює свої можливості та здібності, зміст тієї конкретної роботи і тих функцій, які на нього покладаються.

Самоврядування важливо будувати на засадах гуманізму і соціальної рівності, утвердження стосунків взаємоповаги, коректності, співробітництва між дорослими і дітьми.

При правильній організації УС школярі привчаються самостійно організовувати, планувати, оцінювати результати своєї діяльності, створюються якісно нові стосунки, уміння і навички управлінської діяльності.

Педагог-наставник в організації УС має стати для своїх  і порадником, і консультантом, і партнером.

Як немає сьогодні жодної ділянки шкільного життя, яка б знаходилась поза сферою діяльності УС, так і не повинно бути в школі жодного дорослого, який би вважав розвиток ініціативи і самостійності дітей другорядною справою.

Це активна форма громадянського виховання учнів, важлива умова реалізації їх  праві обов’язків, яка створює для кожної дитини наступні можливості:

1. включення у процеси життєдіяльності класу і школи, розвитку соціальних якостей, життєвої компетентності;

2. засвоєння на практиці своїх прав та обов’язків, осмислення власної ролі у життєдіяльності;

3. самореалізації, розвитку здатності до самоаналізу та самовиховування;

4. орієнтації на досягнення соціально- корисної мети (індивідуальної і суспільної);

5. підвищення громадської активності.

Важливими умовами плідної діяльності учнівського самоврядування є:

- усвідомлення учнями, що всі питання життя класу вони вирішують самі;

- включення всіх учнів класу для участі у самоврядуванні, а не лише активістів;

- розуміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування;

- уміння учнями й активом завдань, змісту і суті самоврядування;

- уміння учнів не лише бачити мету своєї діяльності, а й формувати її, визначати шляхи її реалізації;

- вміння самостійно планувати, організовувати роботу, координувати зусилля різних ланок самоврядування, постійно здійснювати самоконтроль;

- здатність дітей прогнозувати, регулювати, аналізувати свою діяльність, об’єктивно її оцінювати;

- постійні пошуки ефективних форм і методів діяльності органів самоврядування, творче використання в цій справі досвіду інших класів.